Правила форума


Литературный клуб создан для пишущих авторские стихи и прозу, а также для тех, кто просто любит читать.
Наш литературный раздел дает возможность опубликовать любые творческие произведения: эссе, небольшие рассказы, стихи, смешные пародии и так далее. У нас можно поделитесься интересными находками из сети: современной поэзией или прозой, серьезными или смешными стихами, и конечно, Вашими любимыми детскими))) Но при ОБЯЗАТЕЛЬНОМ соблюдении авторских прав. Без указания имени автора публиковать чужие произведения нельзя.
Мы планируем Литературные конкурсы и поэтические турниры, анализ произведений и легкое общение. Хотелось бы создать вместе дружескую, неформальную атмосферу клуба, где было принято говорить правду, где хвалят только заслуженно и без утайки укажут на недостатки и недочеты ваших стихов или прозы, где с юмором и без обид воспринимают критику.
Если вы испытываете желание учиться, готовы к объективной оценке своих произведений, любите как серьезную поэзию и прозу, так и шутки, значит, Добро пожаловать в наш клуб!



Ответить на тему  [ Сообщений: 23 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3  След.
Мне нравится украинская поэзия.... 
Автор Сообщение
Супер Эксперт
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Ср апр 08, 2009 11:55
Сообщения: 9314
Откуда: Харцызск-Донецк-Киев
Пол: Женский
Благодарил (а): 361 раз.
Поблагодарили: 533 раз.
Возраст: 30
Медали: 6
Рукодельница (1) Флай-леди (1) Жду тебя (1) Беременность (1) Рождение малыша (1) Благодарность (1)
Блог: Просмотр блога (12)
Имя: Юлия
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Рони
во-во!



Галина Тельнюк
Минає час

Минає час. В далекий спогад
Мене ніщо не віднесе.
Любила Вас? Весняний подих
Мені обвітрює лице –

І це не смуток, не печалі...
Забула Вас уже давно.
Життя не в’ється по спіралі,
І зупинилося кіно.

Чи, може, Ви були ледачі,
Чи поламали меч в бою?
В труні с кришталю – лицар сплячий
Чи Ви? Чи спогад? Чи люблю?

Давно уже не сподіваюсь:
Для мене Ви – зотлілий прах,
І соромно мені – я каюсь...
А Ви все губитесь в словах.

Я знаю, Ви іще прийдете,
Та тільки взимку, тільки в снах –
І білий кінь, і Ви бредете
По запорошених полях.

Добавлено спустя 14 минут 6 секунд:
Ліна Костенко

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

_________________
Увидали, осудили, потрындели, махнули, покурили и все… И все…
Изображение
Мое рукоделие, добро пожаловать[/b]


Чт апр 07, 2011 21:36
       
Профиль My Фотогалерея

За это сообщение автора Zoraya поблагодарил: Юлечка
Супер Эксперт

Зарегистрирован: Вс июл 27, 2008 20:57
Сообщения: 16395
Пол: Женский
Благодарил (а): 1824 раз.
Поблагодарили: 732 раз.
Возраст: 35
Медали: 12
Я худею! (1) Родители-Многодетки (1) Литератор (1) Активный участник фонда Кроха (1) Семейный очаг (1) Знаменитость форума (1)
Форумчанин года (1) Рождение малыша (2) Долго кормлю грудью! (1) Добрый друг Крохи (1) Благодарность (1)
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Жизнь и судьба Леси Украинки отличается от судеб многих украинских писателей. Леся происходила из богатой обеспеченной семьи, она не ощущала на себе давления власти и жестокого неравенства. Но вместе с этим, судьба Украинки полна другой борьбы. Борьбы за жизнь, борьбы с тяжелой болезнью, против которой бессильно все. Гениальность этой женщины именно в силе духа Леси...


Contra Spem Spero!

(лат. - Без надії сподіваюсь)


Гетьте, думи, ви хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні,
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть, і настане
Ще я для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать,
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну,
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Я не дам свому серденьку спати,
Хоч кругом буде тьма та нудьга,
Хоч я буду сама почувати,
Що на груди вже смерть наляга.

Смерть наляже на груди важенько,
Сніг застеле сувора імла,
Але дуже заб'ється серденько, –
Може, лютую смерть подола.

Так, я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити буду! Геть думи сумні!

Добавлено спустя 1 минуту 24 секунды:
--------------

Доня хоче спати

У моєї доні
Оченята сонні,
Рученьки мов з вати —
Доня хоче спати.
Ніч прийшла тихенька.
Спи, моя гарненька.
Платон Воронько

_________________
Две дочери и сын


Ср май 04, 2011 12:15
       
Профиль My Фотогалерея ICQ
Супер Эксперт

Зарегистрирован: Пн июл 26, 2010 10:59
Сообщения: 642
Пол: Женский
Благодарил (а): 562 раз.
Поблагодарили: 142 раз.
Возраст: 38
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Ганна Чубач
ЖІНКА
Нехай мені доля вготовила муки.
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки.
Я буду молитись на свій ідеал.
Нехай моя доля знедолено плаче,
карає і мучить нестерпним життям,
я — все-таки сильна, я щось таки значу,
я світ цей дивую красивим дитям.
Накотяться біди — повинна здолати.
Підкотиться туга — повинна мовчать.
Немеркнуче світло: я — жінка, я — мати
запалена Богом остання свіча.
І хто мене кине — покинутим буде.
Хто словом осудить — осудиться сам.
Земна і небесна — такою пребуду!
Такою достанусь грядущим вікам!

Добавлено спустя 20 минут 19 секунд:
Спогад,
відроджений музикою

Ще в дитинстві колись, в лікарні
Я по східцях вела сліпого.
...Він стояв у кінці коридору,
Він чекав, поки хтось ітиме.

І, почувши тихенькі кроки,
Нетепляче озвався: "Хто тут?!
Проведіть мене вниз, будь ласка,
Кажуть, нині надворі сонце..."

Подаючи тремтячу руку,
Він мені наказав: "Сміліше!.."
І вкололось дитяче серце
Об холодні пальці сліпого.

Я про себе лічила кроки,
Я надіялася, що сонце
Враз засвітить погаслі очі
І вони - посміхнуться світу!..

Але ось ми за двері вийшли,
Я пустила тремтячу руку
І незрячий попід стіною
Так, як завше, навпомацки йшов...

А довкола пташки співали
і спалахували тюльпани...
І було мені так нестерпно, -
Наче в мене забрали очі.

Людмила Литвинчук

_________________
Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.


Ср май 11, 2011 13:40
       
Профиль

За это сообщение автора Manyuta поблагодарил: Юлечка
Литератор года
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Пт фев 27, 2009 10:19
Сообщения: 10860
Откуда: Донецк Грабари
Пол: Женский
Благодарил (а): 1406 раз.
Поблагодарили: 7573 раз.
Возраст: 37
Медали: 12
Кроха на кухне (1) Литератор (1) Домовладелец (1) Знаменитость форума (1) Серебряная медаль (1) Бронзовая медаль (1)
Форумчанин года (5) За мудрые советы (1)
Блог: Просмотр блога (7)
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Павло Глазовий

ОБМОВА

На розпеченому пляжі лає даму дама:
— Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама?
Та скажіть же ви що-небудь вашому синочку.
Він же кидає грязюку на мою сорочку.
— То якраз не мій синочок, — дама гордо мовить. —
Мій он вашим капелюшком жабеняток ловить.





БУБЛИК З МАКОМ

Принесла з базару бабка бублика онучку.
— Я гостинчика купила, — тиче йому в ручку.
Дід схопився: — Де купила? Десь не в магазині?
Дай поглянути, чи можна це давать дитині. —
Потім батько обізвався: — Треба подивиться,
Чи воно не саморобне, чи воно годиться. —
Після батька десь на кухні обізвалась мати:
— Дайте глянуть, чи дитині можна це давати.

Доки м'яли та лизали батько, дід і мати,
На гостинці не лишилось маку ні зерняти.
А на кому ж окошилась пильна перевірка?
Дісталася онучаті від бублика дірка.



НАЙКРАЩА МОВА

Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
— Якій мові ми синочка
Будемо навчати —
Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
— Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.


ТРІЙНЯТКА

Любу доню по секрету просвіщає мати:
— Ти вагітна, отже, книги перестань читати.
Узяла "Трьох мушкетерів", всюди з ними ходиш.
Ти дограєшся, дурненька, що трійнят народиш.

Донька крутить головою, весело сміється.
Мати вперлась на своєму, мати не здається.
Шепче доні, нахилившись до самого вуха:
— Так знай же ти, голубонько, що твоя свекруха
Перед тим, як народити зятьочка Федота,
Десять днів не випускала із рук "Ідіота".

_________________
Изображение
А на земле любовь, а над землею - небо


Последний раз редактировалось Рони Сб май 14, 2011 22:49, всего редактировалось 1 раз.



Сб май 14, 2011 21:03
       
Профиль My Фотогалерея
Модератор
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Чт апр 15, 2010 14:52
Сообщения: 2936
Откуда: Горловка
Пол: Женский
Благодарил (а): 159 раз.
Поблагодарили: 559 раз.
Возраст: 35
Медали: 3
Посткроссер (1) Активный участник фонда Кроха (1) Благодарность (1)
Имя: Наталья
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Ви знаєте, як липа шелестить,
У місячні весняні ночі? –
Кохана спить, кохана спить,
Піді, збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї...
“Я твій”, – десь чують дідугани.
А солов’ї...
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
(П.Тичина)
* * *
Розвели нас дорогі похмурі,
І немає жалю й гіркоти,
Тільки часом у тихий зажурі
Випливаєш з-за обрію ти.
Тільки часом у многоголоссі,
В суєті поїздів і авто
Спалахне твоє біле волосся,
Сірі очі і каре пальто.
(В.Симоненко)
* * *
Я тобі галантно не вклонюся,
Компліменту зроду не зліплю,
Тільки в очі ніжні задивлюся,
В них свою тривогу утоплю.
І коли химерною габою
Зпеленає землю довга ніч,
Довго серце тужить за тобою,
Довго сон мені не йде до віч,
Довго білі таємничі крила
Обвивають маревом видінь,
І стоїш ти крихітний, і милий,
І прозорий, мов ранкова тінь.
І палають, ніби стиглі вишні,
Владно підкоряючи собі,
Губи неціловані і грішні,
Очі божевільно голубі.
(В.Симоненко)

Добавлено спустя 2 минуты 11 секунд:
Автора не знаю:

Зумій забути бруд життя.
Зумій забути і нещастя.
Адже надворі знов весна.
Життя нове – таке прекрасне.
Плекай надію і добро,
Незмінно вір в кохання.
Прийде воно! Прийде воно!
Те – перше і останнє.

* * *

Це кінець... Це востаннє... Банальне фіаско,
Ти закоханий в іншу, тобі я чужа,
Я чужа в цьому світі, де небо прекрасне.
Де ніколи не сходить з орбіти Земля.
Де постійно міняються прізвища, дати,
Де будують будинки, руйнують міста,
Я кохаю тебе. Мені важко мовчати,
Я так довго терпіла, стомилася я.
Пояснити тобі, що мовчання холодне
Ніби лезо ножа заганяється в душу,
Що у тебе є інша, а в мене – безодня,
І змиритися з нею мене ти не змусиш.
Можеш змусити голос ти мій замовчати,
Можеш змусити тіло від тебе піти,
Та навряд чи ти зможеш мені наказати
Розлюбити тебе, не писати вірші.
Це кінець... І дороги назад вже не буде,
Це незмінний закон, бо нема вороття,
І про нас покоління майбутні забудуть.
І можливо, хоч це доведуть до пуття...

_________________
Изображение


Сб май 14, 2011 21:23
       
Профиль ICQ
Супер Эксперт

Зарегистрирован: Пн июл 26, 2010 10:59
Сообщения: 642
Пол: Женский
Благодарил (а): 562 раз.
Поблагодарили: 142 раз.
Возраст: 38
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Пісня про матір

Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
сполохано кинулись діти,
- Куди ви, бабусю? -
онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,-
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Махнула рукою -
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.

Борис Олійник

_________________
Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.


Вт май 17, 2011 20:02
       
Профиль
Супер Эксперт
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Пн ноя 30, 2009 10:38
Сообщения: 691
Откуда: Донецк
Пол: Женский
Благодарил (а): 50 раз.
Поблагодарили: 39 раз.
Возраст: 32
Мой Маркет
Медали: 1
Долго кормлю грудью! (1)
Имя: Марина
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Василь Симоненко - любимый мой стих:

Ну скажи - хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я Тебе зустрів і не зберіг!
Ти і Я - це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Буду Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою...
Ми не вічні,
Ми з тобою просто - ти і я...
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.

_________________
Изображение


Вс ноя 27, 2011 23:42
       
Профиль
Супер Эксперт

Зарегистрирован: Пн июл 26, 2010 10:59
Сообщения: 642
Пол: Женский
Благодарил (а): 562 раз.
Поблагодарили: 142 раз.
Возраст: 38
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Красива осінь вишиває клени

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна Костенко

_________________
Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.


Вт окт 09, 2012 23:19
       
Профиль
Учитель фотошколы "Кроха"
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Сб июл 16, 2011 10:28
Сообщения: 4075
Откуда: УКРАИНА, Донецк - Полтава
Пол: Женский
Благодарил (а): 1362 раз.
Поблагодарили: 1600 раз.
Возраст: 35
Медали: 12
Я худею! (1) Фотограф (1) Посткроссер (1) Семейный очаг (1) Золотая медаль (1) За мудрые советы (1)
За грамотные сообщения (2) Жду тебя (1) Беременность (1) Рождение малыша (1) Благодарность (1)
Имя: Оксана
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Мне очень нравится стихотворение Лины Костенко "Крила".
А недавно услышала его в прочтении Богдана Ступки :obmorok:

Крила.

А й правда,
крилатим ґрунту не треба.
Землі немає,
То буде небо.
Немає поля,
То буде воля.
Немає пари,
То будуть хмари.
В цьому, напевно,
правда пташина...

А як же людина?
А що ж людина?
Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!

Вони, ті крила,
не з пуху-пір'я,
а з правди,
чесноти
і довір'я.
У кого — з вірності
у коханні.
У кого — з вічного
поривання.
У кого — з щирості
до роботи.
У кого — з щедрості
на турботи.
У кого — з пісні,
або з надії,
або з поезії,
або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має,
А крила має!

Добавлено спустя 6 минут 45 секунд:

_________________
Изображение
Мои фотографии


Вт апр 16, 2013 10:25
       
Профиль WWW
Учитель фотошколы "Кроха"
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Сб июл 16, 2011 10:28
Сообщения: 4075
Откуда: УКРАИНА, Донецк - Полтава
Пол: Женский
Благодарил (а): 1362 раз.
Поблагодарили: 1600 раз.
Возраст: 35
Медали: 12
Я худею! (1) Фотограф (1) Посткроссер (1) Семейный очаг (1) Золотая медаль (1) За мудрые советы (1)
За грамотные сообщения (2) Жду тебя (1) Беременность (1) Рождение малыша (1) Благодарность (1)
Имя: Оксана
Сообщение Re: Мне нравится украинская поэзия....
Василь Стус

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

_________________
Изображение
Мои фотографии


Пт май 08, 2015 19:50
       
Профиль WWW
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Ответить на тему   [ Сообщений: 23 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3  След.


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  


Использование любых материалов форума без ссылки на первоисточник kroha.dn.ua ЗАПРЕЩЕНО
Powered by phpBB © phpBB Group.
© 2006 - 2009 kroha.dn.ua